Олекса Коссак - Український громадсько-політичний діяч

Олекса Коссак

(3 червня 1887 - 27 листопада 1942)

Сьогодні 81 річниця з дня смерті українського громадсько-політичного діяча, мецената, доктора права та адвоката – Олекси Коссака.

Народився Олекса в м. Дрогобич у незаможній багатодітній сім’ї рільника. Навчався у дрогобицькій школі, а згодом у Дрогобицькій гімназії, яку закінчив 1905 р. Упродовж 1905-1909 рр. навчався на юридичному факультеті Львівського університету. У 1912 р. отримав науковий ступінь доктора права. Адвокатську практику проходив у 1913 р. у Снятині в адвокатській канцелярії доктора Івана Семанюка, українського письменника-новеліста. З початком Першої світової війни у чині хорунжого був мобілізований до австрійської армії, у 1914 р. був пораненим та взятий у російський полон. У Росії перебував у таборах військовополонених. У красноярському таборі пройшов курс бухгалтерії. Працював бухгалтером у таборах для військовополонених. У 1921 р. повернувся в Україну. У 1923 р. відкрив власну адвокатську канцелярію у Коломиї. У 1920-1930-х рр. брав активну участь в українському громадському житті міста Коломиї і коломийського повіту: був головою коломийських осередків товариств «Сокіл» та «Українське Педагогічне Товариство», заступником голови правління товариства «Народний Дім» у Коломиї, членом правління кооперативу «Підкарпатський Союз», заступником голови наглядової ради кооперативного банку «Покутський Союз». Як адвокат безкоштовно захищав права священників УГКЦ, звинувачених у використанні української мови, відстоював право на використання української мови в судівництві, захищав права та інтереси українських освітніх, культурних і господарських установ, здійснював захист у суді прав коломийської «Рідної Школи», завдяки чому вдавалося уникати закриття польською адміністрацією українських шкіл. Захищав під час політичних процесів у судах активістів національно-патріотичних організацій («Пласту», УНДО, УВО та ОУН). Був високоосвіченою людиною: володів сімома іноземними мовами - німецькою, польською, російською, єврейською (ідиш), англійською, французькою, італійською. Був меценатом багатьох українських культурно-освітніх, мистецьких, спортивних і доброчинних інституцій на Коломийщині. Під час німецької окупації краю протягом листопада 1941 р. - лютого 1942 р. працював референтом опіки над молоддю в Українському окружному комітеті у Коломиї. 10 лютого 1942 р. заарештований гестапо у справі молодіжної організації ОУН і утримувався близько десяти місяців у в’язницях Коломиї і Чорткова. 27 листопада 1942 р. у числі 56 українських в’язнів чортківської в’язниці розстріляний нацистами на полі між м. Чортковом і с. Ягільницею на Тернопільщині й там же похований у братській могилі страчених.