Видатний юрист Галичини

Людвік Ерліх

(11 квітня 1889 – 31 жовтня 1968)

Дипломатичний та політичний діяч, народний суддя у Гаазі, завідувач кафедри міжнародного і конституційного права, декан юридичного факультету Львівського університету.

Сьогодні 55 річниця з дня смерті видатного юриста родом з Галичини – Людвіка Ерліха. Народився він в Тернополі. Навчався у гімназіях Тернополя та Львова. Упродовж 1907–1911 рр. навчався на юридичному та філософському факультетах Львівського університету. Згодом поглиблено вивчав право в університетах Галле і Берліна (1912–1913) та Оксфорді (1913–1916). У 1915–1916 рр. викладач в Оксфорді; 1917–1920 рр. – викладач юридичного факультету Каліфорнійського університету в Берклі; 1921–1923 рр. – керівник Бюро преси при посольстві Польщі у Вашингтоні; 1924–1929 рр. – надзвичайний професор політичного права, з 1929 р. – звичайний професор, 1924–1940 рр. – завідувач кафедри міжнародного і конституційного права юридичного факультету Львівського університету; 1930 р. організував і керував дипломатичними студіями юридичного факультету; 1934–1937 рр. – декан, 1937–1939 рр. – продекан юридичного факультету Львівського університету. Викладав в Академії міжнародного права в Гаазі (1927–1928, 1962), університетах Праги (1929), Ясс (1934), Лондона (1937). Під час Другої світової війни був заарештований та ув’язнений німецькими окупантами. У 1945–1961 рр. – професор, завідувач кафедри міжнародного публічного права, директор Школи політичних наук при юридичному факультеті Ягеллонського університету. Розробник доктрини відповідальності за військові злочини Німеччини на території Польщі, прийнятої Нюрнберзьким трибуналом. У 1927–1928 рр. народний суддя Постійного трибуналу міжнародної юстиції у Гаазі; після війни співпрацював з Постійним арбітражним Трибуналом в Гаазі і міжнародним військовим трибуналом у Нюрнберзі. Автор понад 10 книг з історії міжнародного права. Помер 31 жовтня 1968 р. та був похований у м. Краків.