Правові позиції Об’єднаної палати КГС Верховного Суду

Пропонуємо для ознайомлення громадян практику Верховного Суду у справах № 910/21280/21 та № 927/211/22, де Об’єднана палата Касаційного господарського суду відступила від попередніх правових висновків Верховного Суду у схожих правовідносинах.

Так у постанові від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21, де розглядалось питання правил об’єднання позовних вимог, ОП КГС дійшла наступних правових висновків:

• Якщо порушення правил об`єднання позовних вимог об`єктивно неможливо виявити та встановити судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, що, в свою чергу, може бути обумовлено особливостями правового регулювання спірних правовідносин, їх змістом, змістом позовної заяви та неочевидністю порушення правил об`єднання позовних вимог у спірних правовідносинах, яке може бути виявлено та встановлено судом у справі лише в ході її розгляду шляхом дослідження та оцінки обґрунтувань та аргументів в позовній заяві, доказів, заслуховування пояснень сторін та інших учасників провадження у справі тощо, і суддя в ході підготовчого провадження дійшов висновку про порушення правил об`єднання позовних вимог, то суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті ухвалює про роз`єднання позовних вимог. Між тим, суддя у такому випадку позбавлений права залишати позов без розгляду. Винятком з цього правила є положення частин четвертої та п`ятої статті 173 ГПК України: об`єднані кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (п. 9.11. постанови).
• Позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом відповідно до статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мають розглядатися разом у межах однієї справи, адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, внаслідок чого настала неплатоспроможність банку, які несуть солідарну відповідальність перед банком як члени органу (органів) управління, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі шляхом дослідження проведених банківських операцій у їх сукупності та взаємозв`язку і їх впливу на фінансове становище банку в цілому. А тому операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо (п. 9.22. постанови, в якому суд відступив від протилежної правової позиції Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19).

На повний текст постанови переходьте тут.

У постанові від 18.08.2023 року у справі № 927/211/22, де розглядалось питання застосування ст. 538 ЦК України, ОП КГС зазначила наступне:

-  Якщо сторона втратила інтерес до виконання договору, зокрема до придбання товару, або не вносить попередню оплату через порушення своїх обов`язків продавцем, то така сторона може скористатися правом розірвання договору. Без здійснення відповідних дій її обов`язки з внесення попередньої оплати,  передбачені договором, не є припиненими або виконаними, і відповідно інша сторона може звернутися до суду для стягнення відповідних сум заборгованості за договором в примусовому порядку (п. 78. постанови).

- Системне тлумачення ст. 538, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 655, ст. 692, ч. 1 ст. 697 ЦК дозволяє дійти висновку про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При  цьому суд повинен враховувати заперечення іншої сторони (покупця) щодо невиконання продавцем своїх інших зустрічних зобов`язань,  передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, передбаченої договором, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо). Покупець, заперечуючи проти вимоги продавця про стягнення попередньої оплати, також може доводити очікувану неможливість виконання продавцем свого зобов`язання з передачі товару в натурі (знищення, втрату товару) або істотну затримку у виконанні  продавцем своїх обов`язків з передачі товару (очікуване істотне порушення) (п. 79. постанови, у якому Об`єднана палата дійшла висновку про наявність підстав для відступу (уточнення) висновків щодо застосування ст. 538 ЦК, викладених в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 908/523/18, від 29.01.2020 у справі № 903/154/19, від 25.02.2020 у справі № 922/1705/19).

На повний текст постанови переходьте тут.