flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВЗАЄМОДІЮ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЖУРНАЛІСТАМИ

  

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

 

ПРО ВЗАЄМОДІЮ

ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ,

ЖУРНАЛІСТАМИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    2015 р.

 

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………….…..   2

1.      Організація взаємодії суду із ЗМІ, журналістами …………………………………..   2

2.      Для ЗМІ, журналістів ………………………...   

3.      ЗМІ, журналісти в приміщенні суду………………………………………………    5                                                 

4.      ЗМІ, журналісти в  судовому засіданні …………………………………………………....... 5

5.      Інформаційні запити ЗМІ, журналістів ……………………………………………………         ..  6

         5.1.   Загальні положення………………..  6

         5.2.   Термін розгляду інформаційного запиту…………………………………………… ..  8

6.      Доступ ЗМІ, журналістів до судових рішень, матеріалів судового процесу і архівів суду…    ..   9

         6.1.   Загальні положення………………..   9

         6.2    Публікація текстів судових рішень в друкованих засобах масової інформації………  9  

7.      Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео-, аудіо запису та трансляції 10

8.      Проведення інтерв'ю із суддями………..   12

 

         Нормативно-правові, інші документи та література, що використовуються при здійсненні взаємодії……………………….............................. 14

Додаток №1, Додаток №2, Додаток №3

Це положення визначає особливості взаємодії Господарського суду Львівської області (далі – суду) із засобами масової інформації та журналістами.

Положення розроблено на підставі законодавства України з повагою до свободи слова та редакційної свободи ЗМІ, з урахуванням права на отримання інформації та особливостей роботи медіа під час висвітлення судових справ з огляду на важливість авторитету і неупередженості суду в демократичній державі.

 

1.       Організація взаємодії суду із ЗМІ,  журналістами.

1.1.    Всі документи, які регулюють взаємовідносини судів та ЗМІ мають відповідати чинному національному законодавству та міжнародним зобов'язанням України стосовно забезпечення свободи преси і незалежності правосуддя.

1.2.    Контактною особою для ЗМІ зі сторони суду є спеціаліст зі зв'язків з громадськістю суду або інша особа, уповноважена головою (в.о голови) суду.

1.3.    Інформацію про контактну особу (П.І.Б) та спосіб контакту з нею (телефон, ел.пошта) оприлюднюють в такому порядку: шляхом розміщення на інформаційному стенді, веб-сайті суду тощо.

1.4.    Зміст цього Положення доводиться до відома представників засобів масової інформації шляхом розміщення на інформаційному стенді суду та/чи на веб-сайті суду тощо.

 

2.       Для ЗМІ, журналістів.

2.1.    Представники засобів масової інформації, відвідуючи суд з метою виконання професійних обов'язків, ознайомлюються з цим Положенням та зобов’язані:

-виявляти повагу до суду та учасників судового процесу;

-не порушувати гарантій кожної особи на повагу до приватності;

-дотримуватись презумпції невинуватості;

-не порушувати право кожного на справедливий    судовий розгляд його/її справи неупередженим судом;

-виявляти повагу до істини та права громадськості на правду;

-подавати інформацію посилаючись на факти,походження яких він/вона знає;

-використовувати лише чесні методи для отримання інформації, новин, фотографій та документів.          

2.2     Представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з врахуванням обмежень, установлених законом. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляції судового засідання не повинні чинити перешкод у веденні засідання та користуванні учасниками судового процесу процесуальними правами та обов’язками.

2.3.    Присутність працівників ЗМІ у приміщенні суду не повинна створювати незручностей для інших відвідувачів суду.

2.4.    Присутність працівників ЗМІ у залі судового засідання під час розгляду справи не повинна відволікати суд та учасників процесу. У разі зауважень з боку судді на неналежну поведінку, слід вибачитись і врахувати зауваження або мовчки залишити залу суду.

2.5.    Непокора чи ігнорування зауважень судді може бути кваліфіковано             як прояв неповаги до суду, та стати підставою для видалення із зали судового засідання , притягнення до встановленої законом відповідальності.

2.6.    Фото- відео- зйомка у загальних приміщеннях суду (крім залів судових засідань) може проводитись з дозволу керівника апарату суду.

2.7.    Оскільки судді не мають права коментувати справи, які перебувають у їхньому провадженні, журналістам для отримання більш повної інформації про суть спору, його правову природу і можливі правові наслідки завершення справи, рекомендується спілкуватися з учасниками судового процесу.

2.8.    Журналісти мають бути добре обізнані з правовими наслідками поширення у своїх матеріалах недостовірної інформації про особу та/або за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя ).

 

3.       ЗМІ, журналісти в приміщенні суду.

3.1.    Доступ журналістів до приміщення суду і судових залів, де відкрито слухаються справи, відбувається на загальних підставах.

3.2.    Журналісти пред’являють документ, який підтверджує, що саме особа-пред’явник документу є представником ЗМІ.

3.3.    Працівники ЗМІ не можуть бути обмежені в доступі до залу судового засідання на тій підставі, що вони не є учасниками судового процесу, не мають відношення до конкретної справи, яка розглядається в суді.

3.4     Вилучення у працівників ЗМІ охороною суду або працівниками суду фотоапаратів, теле-відео камер не ґрунтується на законі і вважається порушенням права власності та обмеженням доступу до суду для виконання професійних обов'язків.

 

4.       Доступ ЗМІ,  журналістів на судові засідання.

4.1.    Розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обгрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

4.2.    Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні.

4.3.    Журналісти, як і представники громадськості, мають право бути присутніми на відкритому судовому засіданні та на прилюдному проголошенні судових рішень.

4.4.    Для зручності журналістів розроблена Форма письмового повідомлення про проведення фото-, відео-, та аудіозапису (Додаток № 3), яка має рекомендаційний характер і може використовуватися журналістами з метою попереднього інформування про зйомку чи запис.

 

5.       Інформаційні запити ЗМІ , журналістів.

5.1.    Загальні положення.

5.1.1. Судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, встановлених законом.      Інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-сайті судової влади України, крім випадків, встановлених законом.

          Для надання громадськості інформації про діяльність суду працівники ЗМІ мають право звертатися до суду з інформаційним запитом. Під інформаційним запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Положенні розуміється усне або письмове звернення на ім’я голови суду з проханням надати інформацію про діяльність суду.

5.1.2. У письмовому запиті повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові запитувача, підстава запиту, назва ЗМІ чи ПІП журналіста, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.

5.1.3. Журналісти можуть подавати запити у будь-якій формі. Для зручності журналістів розроблена Форма письмового інформаційного запиту (Додаток № 1), яка має рекомендаційний характер.

5.1.4. Запитувачі, за попереднім погодженням з особою, яка надає інформацію, мають право робити виписки та копії з наданих їм для ознайомлення офіційних документів, фотографувати їх, робити аудіо запис тощо.

5.1.5. Суд повинен надавати ЗМІ лише перевірені дані або ті, що базуються на обґрунтованих припущеннях. В останньому випадку повинно бути чітко вказано на такий характер наданих відомостей.

5.1.6. Якщо суд за своєю ініціативою вирішить надати ЗМІ інформацію про судовий процес, що триває, то така інформація повинна надаватись максимальній кількості ЗМІ, бажано, шляхом випуску прес-релізів, проведення пресконференцій уповноваженими посадовими особами, чи за допомогою інших прийнятних методів.

5.2.    Термін розгляду інформаційного запиту.

5.2.1. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.

У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу  інформації або потребує пошуку  інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 15 днів з обґрунтуванням такого продовження, якщо інше не передбачено законом. Про продовження строку розпорядник  інформації повідомляє  запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти днів до дати кінцевого терміну надання інформації на запит.

5.2.2. Протягом десяти календарних днів суд письмово повідомляє запитувача, що інформацію буде надано або що запитувана інформація/документ не підлягає наданню для ознайомлення.

5.2.3. У  разі,  якщо  запит стосується  інформації, необхідної  для  захисту життя  чи  свободи  особи, щодо  стану  довкілля,  якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

 

6.       Доступ ЗМІ, журналістів до судових рішень, матеріалів судового процесу і архівів суду.

6.1.    Загальні положення.

6.1.1. Доступ до судових рішень і матеріалів судового процесу забезпечується такими способами:

6.1.1.1         Присутністю ЗМІ, журналістів під час розгляду справи в суді;

6.1.1.2   присутністю ЗМІ, журналістів в залі судового засідання;

6.1.1.3   доступністю у передбачених законом випадках до матеріалів справи;

6.1.1.4  оприлюдненням судових рішень.

6.2.    Публікація текстів судових рішень в друкованих засобах масової інформації.

6.2.1. Публікація текстів судових рішень в друкованих виданнях здійснюється у відповідності та в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-ІV.

6.2.2. Під час висвітлення судових процесів, щодо яких можливе оскарження,ЗМІ, журналісти мають уникати оцінок, висловів, що є припустимими лише щодо справ із закінченим провадженням.

 

7.       Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео-, аудіозапису та трансляції.

7.1.    Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації, журналісти можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.

7.2.    Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

7.3     Суд/суддя або відповідальна особа може визначити, зокрема, місце розташування в залі знімальної апаратури, а також осіб, які її використовують.

Особи, які проводять зйомку та запис, повинні залишатися на визначених місцях і дотримуватися порядку протягом всього судового засідання до моменту, коли суддя покине зал судового засідання, якщо інше не узгоджено з головуючим у справі.

Фотографам, операторам та іншим особам не дозволено пересуватися в залі судового засідання під час слухання справи.

          Суд/суддя або відповідальна особа має координувати розташування ЗМІ, журналістів в залі, забезпечуючи представництво від різних ЗМІ. Пріоритет при трансляції судового засідання може надаватися ЗМІ, журналістам, які попередньо звернулися до суду з запитом про проведення трансляції судового засідання.

7.4.    У разі великої кількості представників ЗМІ,журналістів які бажають висвітлювати хід судового процесу, адміністрація суду може повідомити їм про кількість вільних місць в залі і запропонувати самим визначитись, хто займе ті місця.

          За наявності декількох ЗМІ що мають намір здійснювати трансляції судового засідання, а також за умови відсутності технічних можливостей для цього, адміністрація суду може запропонувати ЗМІ самим визначитись хто і як буде проводити трансляцію.

7.5.    Адміністрація суду у випадках слухання резонансних справ може запровадити попередню реєстрацію         ЗМІ на проведення трансляції судового процесу з тим, щоб врахувати кількість бажаючих і створити нормальні умови для роботи представників ЗМІ на такому процесі.

          Форма звернення про проведення трансляції судового засідання по радіо/телебаченню/в мережі Інтернет тощо розміщена у Додатку №2.

          ЗМІ мають бути належним чином завчасно повідомлені про потребу і часові рамки для попередньої реєстрації.

 

8.       Проведення інтерв'ю із суддями.

8.1.Представник ЗМІ,  журналіст повинен:

1)  чітко визначити тему інтерв'ю;

2)  обрати вид інтерв'ю (інтерв'ю-монолог, інтерв'ю-звіт, інтерв'ю-діалог, інтерв'ю-анкету, інтерв'ю-полілог (круглий стіл), інтерв'ю-зарисовку, інтерв'ю-конференцію);

3)  вивчити потрібні документи, розробити запитання;

4)  чітко завізувати інтерв'ю;

5)  погодити та перевірити текст, уточнити незрозумілі слова та терміни.

8.2.    Правовий статус інтерв'ю полягає у тому, що представник ЗМІ,журналіст , суддя є співавторами інтерв'ю.

8.3.    При плануванні інтерв'ю з суддею представники ЗМІ,журналісти мають враховувати можливість обмеження тематики спілкування через те, що відповідно до Кодексу професійної етики, суддя не має права:

(а) розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв'язку з розглядом справи в закритому судовому засіданні, (б) робити публічні заяви, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду, (в) піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.

8.4.    Як співавтор, суддя має право, а представник ЗМІ,журналіст має обов’язок забезпечити судді  право, ознайомитися з підготовленим до поширення матеріалом, внести свої корективи у текст власних відповідей, якщо їх зміст перекручено (втім суддя не може міняти текст), погодити назву матеріалу тощо.

8.5.    Представникам ЗМІ,журналістам бажано завчасно планувати інтерв'ю з суддею, повідомити про свій намір спеціаліста із зв'язків з громадськістю суду, повідомити йому тему розмови, обсяг і дату виходу матеріалу і попросити погодити з суддею (конкретним чи одним із працюючих в суді) час зустрічі.

8.6.    Судді не повинні ігнорувати прохання представників ЗМІ, журналістів про проведення інтерв’ю. Важливо з повагою ставитися до суспільної місії представника ЗМІ, журналіста і повідомити про своє рішення з посиланням на етичні обмеження або інші причини.

8.7.    З метою ефективного використання часу суддя може встановити чіткі часові рамки свого спілкування з представником ЗМІ, журналістом.

8.8.    Суддям необхідно враховувати, що представники ЗМІ,журналісти можуть не мати юридичної освіти, працювати над матеріалами різної тематики, але оскільки вони виступають посередниками між суддею і аудиторією, у спілкуванні з ними слід вживати менше правової лексики, говорити на визначену ними тему, яка продиктована інтересами видання та цікавістю аудиторії.

8.9.    Суддя повинен по можливості не перенасичувати свій виступ термінами або по можливості пояснити значення вжитих слів та термінів.

8.10.  Суддя може просити попередньо ознайомитись з інтерв'ю, яке готується до друку чи до виходу в ефір, внести свої зауваження та правки.

 

 

 

 

Нормативно-правові,

інші документи та література,

що використовуються при здійсненні взаємодії

 

1.                  Конституція України.

2.                  Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (набула чинності для України 11 вересня 1997року).

3.                  Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Санді Тайме проти Сполученого Королівства (1979).

4.                  Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії (1986).

5.                  Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Де Гаєс та Гійзельс проти Бельгії (1997).

6.                  Мадридські принципи взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності (відповідно до Резолюції 1296 (ХНУ) Економічної та соціальної Ради ООН11 лютого 1994 року).

7.                  Резолюція №К(81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації, що знаходиться у розпорядженні державних органів (прийнята Комітетом Міністрів 25 листопада 1981 р.).

8.                  Рекомендація № Кес.(2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (прийнята Комітетом Міністрів 10 липня 2003 р).

9.                 Господарський процесуальний кодекс України від 06 листопада 1991 року № 1798- ХII.

10.            Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІI.

11.            Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 року № 2782-ХII.

12.            Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI.

13.            Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII.

14.            Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076- VI.

15.            Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ.

16.             Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР.

17.             Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III.

18.             Закон України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262- IV.

19.             Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ.

20.              Правила пропуску осіб до приміщень судів та на їх територію транспортних засобів, затверджені наказом Державної судової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2005 р. № 102/765 (зареєстровано в Міністерстві юстиції                 України 2 листопада 2005р. за №1322/11602).

21.             Кодекс суддівської етики, затверджений XI з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

22.             Правила поведінки працівника суду, затверджені Рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року № 33.

23.             Декларація принципів поведінки журналістів, прийнята на II всесвітньому Конгресі Міжнародної федерації журналістів (Бордо, 25-28 квітня 1954р.) із змінами, внесеними XVIII всесвітнім конгресом МФЖ (Хельсингьор, 2-6 червня 1986р.).

24.             Етичний кодекс українського журналіста, ухвалений на з’їзді журналістів-підписантів кодексу 24.04.2004р.

25.             Кодекс професійної етики українського журналіста, прийнятий на X з’їзді Національної спілки журналістів України (квітень 2002р.).

26.             Положення про комісію з журналістської етики, ухвалене на зборах журналістів 14.04.2002р.

Концепція інформаційно-комунікаційної стратегії Ради суддів України (2014р.).