Господарський суд Львівської області

Комунікаційна стратегія

Господарського суду Львівської області

Прийнята рішенням зборів суддів

20 березня 2015 року

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………..............................................…. 2

1. Історія Господарського суду Львівської області………………..………… 8

2. Аналіз стану комунікаційної діяльності…………………………………….. 13

3. Ресурси для здійснення комунікації…........................................................... 15

4. Мета комунікаційної стратегії суду. Основні принципи комунікації….. 16

5. Цільові аудиторії комунікаційної діяльності суду……………………..…. 18

6. Форми, засоби та способи комунікації…………………………………............ 19

7. Очікувані результати…………..................................................................…… 22

Нормативно-правові, інші документи та література,

що використовуються при здійсненні комунікації……….......………………... 23

ВСТУП

В Україні діє система органів, які забезпечують реалізацію принципу верховенства права та права громадян на справедливий суд. Основну роль у здійсненні правосуддя відіграють суд як установа і суддя, який безпосередньо вирішує ту чи іншу справу. Для реалізації свого права громадяни звертаються саме до них.

Історично так склалося, що суди в Україні комунікаційно віддалені від суспільства, від їх основної аудиторії – громадян. Цей інформаційний вакуум спричиняє кризу взаємної довіри суспільства і суддів, робить суди надзвичайно вразливими.

Комунікаційну стратегію розроблено з метою здійснення зовнішньої та внутрішньої комунікації. У ній передбачено сукупність комунікативних засобів, методів, прийомів і технік, що сприяють наданню об’єктивної інформації про діяльність суду і суддів, налагодженню постійного зацікавленого діалогу із суспільством, забезпеченню незалежності судової влади, гарантуванню законності та правопорядку, здійсненню об’єктивного і неупередженого правосуддя, а також задля наближення українського судочинства до європейських стандартів, формування позитивного іміджу судової системи України в суспільстві.

Комунікаційна стратегія суду розроблена на основі Стратегії розвитку судової системи в Україні на 2015-2019р.р., схваленої рішенням XII позачергового з’їзду суддів України 25 вересня 2014р., Концепції інформаційно-комунікаційної стратегії Ради суддів України (2014р.), Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд".

Рішенням Ради суддів України №8 від 08.08.2014р. утворено комітет стратегічного розвитку та комунікації (в тому числі ЗМІ) Ради суддів України. Крім того, з метою відновлення довіри суспільства до судової влади України, налагодження ефективної взаємодії органів судової влади з громадськістю Рішенням Ради суддів України від 08.08.2014р. №10 створено при Раді суддів України Громадську раду.

Згідно з розділом ІІ Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» основними стратегічними цілями розвитку інформаційного суспільства в Україні є прискорення впровадження новітніх конкурентоспроможних інформаційно-комунікаційних технологій в діяльність органів державної влади, використання інформаційно-комунікаційних технологій для вдосконалення відносин між державою і громадянами, становлення електронних форм взаємодії між органами державної влади і фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статей 2, 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації на офіційних веб-сайтах в мережі інтернет.

Статтею 15 цього ж Закону розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати інформацію, вказану у частині першій цієї статті. Дана інформація підлягає обов’язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Рішенням ХІ чергового з’їзду суддів України доручено органам суддівського самоврядування, головам судів усіх рівнів, суддям вживати заходів щодо забезпечення інформаційної відкритості діяльності судів, а також схвалено Стратегічний план розвитку судової влади на 2013-2015 роки і Концепцію інформаційно-комунікаційної стратегії діяльності Ради суддів України.

Листом державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України від 28 серпня 2013 року № 1/06-1-805 як Генерального державного замовника Національної програми інформації погоджено Концепцію галузевої програми інформатизації судів загальної юрисдикції та інших установ судової системи, яка розроблена Державною судовою адміністрацією України на виконання вимог Порядку формування та виконання галузевої програми інформатизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2001 року № 1702

Концепція та матеріали щодо проекту галузевої програми інформатизації судів на 2013-2015 роки оцінені позитивно та є таким, що відповідають пріоритетним напрям державної політики у сфері інформатизації, сучасному стану та тенденціям розвитку інформатизації.

Одним із першочергових завдань судової влади України згідно до Стратегічного плану розвитку судової влади є, зокрема, забезпечення належного доступу громадськості до судової інформації та вжиття заходів щодо наповнення веб-сайтів судів. Завданнями Концепції інформаційно-комунікаційної стратегії Ради суддів України є створення цілеспрямованих, науково обґрунтованих засад інформаційного простору судової влади України, усунення негативних тенденцій у виставленні діяльності судової системи, формування принципів реалізації інформаційної відкритості судів та органів суддівського самоврядування в межах чинного законодавства.

Розвиток комп’ютерних технологій дозволяє забезпечити публічність діяльності, як окремого суду, так і всієї судової системи, а також доступність інформації про їх роботу, зокрема через функціонування веб-сайтів судів.

Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України «Про організаційне забезпечення функціонування офіційного веб-порталу судової влади України» від 17.06.2011р. № 103 затверджено структуру офіційного веб-порталу судової влади України та регламент його інформаційного наповнення.

Зміст і структура Комунікаційної стратегії визначені цілями правосуддя, завданнями та повноваженнями суду, ґрунтуються на нормах Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до публічної інформації», «Про доступ до судових рішень», «Про забезпечення права на справедливий суд», Мадридських принципів щодо зв’язку між засобами масової інформації та суддівською незалежністю, інших національних і міжнародних актів, що регулюють діяльність в судовій сфері.

Не сприяє налагодженню постійного діалогу суду з громадськістю і низький рівень загальної правової культури населення. Діяльність органів судової влади в Україні в останні декілька років перебуває в центрі досить гострих громадських дискусій, основною темою яких залишається ефективність та якість судового розгляду. Під час диспутів використовується різна, часто суперечлива інформація про показники функціонування судових органів. Джерелом такої інформації є, як правило, неофіційні дані про стан здійснення судочинства, що здебільшого мають суб’єктивний характер, адже формуються засобами масової інформації, зацікавленими особами тощо. Водночас не дають адекватного уявлення про стан здійснення судочинства й дані офіційної статистики, оскільки не відображають ставлення і сприйняття судового розгляду учасниками судових процесів.

Господарський суд Львівської області активізовує діяльність щодо активної комунікації суду.

Історія Господарського суду Львівської області

Історія Господарського суду Львівської області бере свій початок з 1886р. з моменту створення промислового суду у м.Львові, який можна вважати праобразом сучасного Господарського суду Львівської області. На той момент Галичина була місцем апробації нового Австрійського законодавства.

З переходом Галичини у 1919р. під юрисдикцію Польщі господарські спори між підприємцями стали розглядати городські, окружні та апеляційні суди, які діяли у великих містах, зокрема у Львові. На той час майнові спори між орендарями та землевласниками, між землевласниками та банківськими установами, земельні спори стало розглядати Окружне арбітражне земельне управління.

Із входом Західної України у 1939 р. до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки було створено Органи державного арбітражу при Львівському обласному виконавчому комітеті.

Проте, в червні 1941 р. Львів був окупований нацистською Німеччиною, в зв’язку з чим, облдержарбітраж не діяв і відновив свою роботу лише в 1944 р. Посаду головного арбітра від 1944 до 1963 р. займав Дудник Сергій Андрійович. Штат складався з головного арбітра, державного арбітра, двох консультантів і секретаря-машиністки, а містився у двох кімнатах площею 60м² на площі Данила Галицького. Позовні заяви приймали головний арбітр і державний арбітр.

З 1952 р. органи держарбітражу зобов’язали узагальнювати матеріали розглянутих справ і направляти їх за належністю міністрам, керівникам відомств СРСР та республіки і головам облвиконкомів для проведення заходів щодо усунення виявлених недоліків. У серпні 1954 р. Держарбітраж СРСР перейшов у відання Ради Міністрів СРСР.

З 1957 по 1959р.р. державним арбітром Львівського держарбітражу працював відомий науковець, доктор юридичних наук, професор, академік Академії Правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України Луць Володимир Васильович.

У зв’язку з ліквідацією Дрогобицької області у 1959, розширилась територіальна юрисдикція Львівського облдержарбітражу.

У 60-ті роки сформувались основні напрями діяльності держарбітражу, здійснення яких нині забезпечується господарськими судами України. Варто зазначити, що незалежність держарбітрів від місцевих органів влади була номінальною, оскільки питання їх призначення, звільнення, а також матеріально-технічного забезпечення держарбітражів вирішували облвиконкоми. Крім того, держарбітражі виконували не лише судові, але й адміністративні функції.

У 70-ті роки державний арбітраж у Львівській області переїхав до іншого приміщення – на площу Митну. Істотно збільшилася кількість арбітрів, зріс рівень вирішення спорів та авторитет арбітражу, активізувалися його превентивна та інформаційна діяльність.

Після прийняття у 1977р. Конституції СРСР державний арбітраж визнано конституційним органом, що підвищило його статус і значення у суспільстві.

5 червня 1980 р. Рада Міністрів СРСР затвердила нові Правила розгляду господарських спорів державними арбітражами. Органи державного арбітражу утворювалися в складі головного арбітра, його заступників і державних арбітрів, кількість яких визначалася штатним розписом залежно від кількості розглянутих спорів. Станом на 1985 р. у Львівському держарбітражі працювало 15 осіб.

Створення спеціалізованих судів, які розглядали господарські справи, співпало з процесом становлення незалежної України.

З прийняттям Закону України “Про арбітражний суд” від 04 червня 1991 р., який започаткував здійснення правосуддя з господарських справ спеціалізованими судовими установами, держарбітраж при Львівському облвиконкомі реорганізовано в арбітражний суд Львівської області.

У червні 1996р. арбітражний суд розмістився в окремому будинку по вул. Личаківська, 81.

В подальшому Законом України “Про Арбітражні суди” від 20 лютого 1997 р. процесуальний статус “арбітр” замінено на “суддя”, що ще більше підкреслило правову природу арбітражних судів, як спеціалізованих судових установ для здійснення правосуддя з господарських справ.

Надалі прийнято ряд законів, що вносили суттєві зміни в судоустрій та судочинство, тобто було проведено “Малу судову реформу”. Було внесено зміни до Законів України: “Про судоустрій України”, “Про статус суддів”, “Про органи суддівського самоврядування”, “Про кваліфікаційні комісії”, набув чинності Господарський процесуальний кодекс України замість Арбітражного процесуального кодексу України.

Внаслідок судової реформи 2001 року арбітражні суди були перетворені на господарські, створено апеляційні господарські суди.

У квітні 2002 р. на посаду голови господарського суду Львівської області був призначений Гулик Григорій Степанович.

У квітні 2004 р. господарському суду Львівської області було надано приміщення у будинку на вул. Личаківській, 128.

Рішенням Вищої Ради юстиції №1126/0/15-12 від 16.10.2012р. головою господарського суду Львівської області призначено Юркевича Михайла Васильовича.

У квітні 2014р. Юркевич Михайло Васильович обраний головою Господарського суду Львівської області і перебуває на цій посаді до цього часу.

Аналіз стану комунікаційної діяльності суду

- Господарський суд Львівської області має певний досвід здійснення внутрішньої і зовнішньої комунікаційної діяльності завдяки впровадженню сучасних інформаційних технологій ведення внутрішнього документообігу, управління апаратом суду та донесення інформації про діяльність суду до широкого кола громадськості.

- у структурі апарату суду функціонують відділи метою діяльності яких зокрема є забезпечення комунікаційної діяльності суду. Це відділи: вивчення та узагальнення судової практики та статистичної звітності; відділ планово-фінансової роботи, бухгалтерського обліку та звітності; кадрової роботи та проходження державної служби; обліку та документального забезпечення; організаційного забезпечення роботи суду; відділ господарський та матеріально-технічного забезпечення; відділ діловодства, програмного забезпечення та інформаційної безпеки; служба судових розпорядників.

- результатами комунікаційної діяльності суду є проведення конференцій, круглих столів, участь суддів у тематичних лекціях, семінарах, інформування громадськості про діяльність суду на офіційному веб-порталі /Судова Влада України/, /Господарський суд Львівської області/ тощо;

- у приміщенні суду розміщено інформаційні стенди, на яких подається інформація для відвідувачів суду. За їх допомого відвідувачі мають можливість ознайомитися з списками справ, призначених до розгляду, зразками документів, ставками судового збору, платіжними реквізитами, графіком особистого прийому громадян керівництвом суду тощо;

- Господарський суд Львівської області від початку своєї діяльності прагне відкритості своєї роботи, веде планову та системну комунікаційну діяльність у таких напрямках:

– внутрішній: робота із суддями та працівниками апарату суду щодо вдосконалення їх комунікаційних навиків, облаштування приміщення суду з метою забезпечення його інформаційної насиченості, підвищення комфортності для відвідувачів і роботи працівників;

– зовнішній: інформування суспільства про роботу суду, налагодження постійного зацікавленого діалогу з громадськістю та ЗМІ, залучення науковців до обговорення проблем судочинства, залучення студентів та молодих фахівців до проходження практики та стажування у суді тощо.

Планування комунікаційних заходів здійснюється з урахуванням результатів опитування щодо оцінки якості роботи суду, яке проводиться серед осіб що звертаються до суду .

Ресурси для здійснення комунікації

З часу створення суду і до цього часу ведеться активна робота забезпечення суддів і працівників апарату належними умовами праці та відповідними приміщеннями для здійснення правосуддя, а також забезпечення громадян, людей з обмеженими фізичними можливостями і відвідувачів вільним, безперешкодним доступом до суду.

У даному напрямку зроблено наступне: закінчено будівництво та прийнято в експлуатацію 6-й та 7-й поверхи суду, що дало можливість забезпечити належними приміщеннями усіх суддів та працівників апарату суду; організовано необхідну кількість залів судових засідань, в тому числі з можливістю проведення відеоконференцзв’язку; розширено площі відділу обліку та документального забезпечення (канцелярії) і як наслідок забезпечено можливість відвідувачам суду, шляхом організації куточків підготовки (журнальні столи, дивани), розміщуватись при підготовці до подання матеріалів до суду та для очікування судових засідань; обладнано конференц-залу та актову залу суду; встановлено пандуси, ліфт, що забезпечує доступ до здійснення правосуддя особам з обмеженими фізичними властивостями.

Мета комунікаційної стратегії.

Основні принципи комунікації.

Метою Комунікаційної стратегії Господарського суду Львівської області є:

- підвищення авторитету судової влади в суспільстві;

- підвищення рівня авторитету Господарського суду Львівської області як органу правосуддя;

- надання громадськості інформації про Господарський суд Львівської області;

- підвищення престижності професії судді і працівника апарату суду

- підвищення рівня правової культури особи[1], яка прийшла або прийде до суду;

- підвищення якості представництва інтересів сторін в суді;

- оптимізація роботи апарату суду, підвищення ефективності роботи суддів і працівників суду;

- підвищення обізнаності відвідувачів суду про судові правила і процедури.

Основними принципами комунікаційної діяльності суду є:

- прозорість – висвітлення діяльності суду, роз’яснення цілей, змісту та специфіки роботи;

- відкритість – створення умов для безперешкодного доступу громадян до інформації про діяльність суду;

- партнерство – постійність контактів суду з громадськістю (взаємовідносини);

- відповідальність – за зміст і якість інформації;

- правдивість – надання чіткої, правдивої та об’єктивної інформації;

- реалістичність – проведення комунікаційних заходів з урахуванням наявних ресурсів;

- адресність – адаптованість інформації до сприйняття цільовими групами;

- оперативність – своєчасність інформування громадськості;

- доступність – лаконічність, зрозумілість інформації, легкість для сприйняття та запам’ятовування.

Цільові аудиторії

комунікаційної діяльності суду

Відповідно до мети Комунікаційної стратегії її цільовими аудиторіями є:

1) учасники судових процесів (позивачі, відповідачі тощо), їх представники; відвідувачі суду, які не є безпосередніми учасниками судового процесу; окремі категорії громадян, інтереси яких можуть бути представлені громадськими організаціями (інваліди, діти війни тощо); фізичні та юридичні особи, які, з урахуванням підвідомчості та підсудності, можуть бути учасниками судових процесів у Господарському суді Львівської області; громадськість загалом;

2) ЗМІ;

3) студенти юридичних факультетів та юридичних навчальних закладів;

4) представники суб’єктів владних повноважень;

5) науковці, адвокати, юристи загалом.

Всі ці групи становлять зовнішню цільову аудиторію, що на цей час є найбільш пріоритетною цільовою групою.

До внутрішньої цільової аудиторії належать судді та працівники апарату Господарського суду Львівської області.

Форми, засоби та способи комунікації

Під час вибору каналів зв’язку із цільовою аудиторією необхідно обов’язково враховувати специфіку кожної окремої групи.

Обираючи засоби комунікації із фізичними та юридичними особами, потрібно розуміти, що ця група є найбільш численною та різноманітною, отже, краще було б обрати канали, які є більш масовими, доступними широкому загалу.

Канали зв’язків із громадськістю:

1) проведення опитування громадської думки;

2) випуск друкованої продукції (буклети, брошури тощо);

3) надання інформації через веб-сайт суду;

4) розміщення інформації на інформаційних стендах у приміщенні суду;

6) надання інформації запитувачам;

7) проведення «Днів відкритих дверей»;

8) анкетування, дослідження громадської думки.

Під час визначення каналів комунікації із представниками ЗМІ необхідно враховувати, що ця група є більш вузькою та спеціалізованою.

Каналами комунікації зі ЗМІ може бути обрано:

1) спеціальні навчальні заходи, тематичні семінари для журналістів;

2) прес-релізи, прес-конференції для журналістів, пост-прес-релізи;

3) надання інформації через веб-сайт суду;

4) розсилання інформації про діяльність суду безпосередньо у ЗМІ;

5) організація інтерв’ю.

Обираючи засоби зв’язку зі студентами юридичних спеціальностей, слід звернути увагу, що основною ідеєю співпраці з цією групою є популяризація роботи в суді з метою формування майбутнього високопрофесійного персоналу. Добір засобів комунікації необхідно здійснювати з наданням переваги таким освітнім заходам:

1) зустрічі, обговорення тем, безпосередньо пов’язаних із діяльністю суду;

2) залучення студентів до заходів, що проводяться у суді;

3) сприяння організації проходження практики студентами юридичних спеціалізацій у суді.

Каналами комунікації із представниками суб’єктів владних повноважень можуть бути:

1) надання інформації через веб-сайт суду;

2) обмін інформацією шляхом офіційного листування тощо.

Каналами комунікації з науковцями, адвокатами, юристами загалом можуть бути:

1) зустрічі, обговорення тем, безпосередньо пов’язаних із діяльністю суду;

2) надання інформації через веб-сайт суду;

3) спеціальні навчальні заходи, тематичні семінари.

Очікувані результати реалізації Комунікаційної стратегії ГСЛО

Комунікаційна стратегія Господарського суду Львівської області впроваджується з метою покращення зв’язків із громадськістю, встановлення змістовного та постійного діалогу із суспільством.

За результатами реалізації Комунікаційної стратегії очікується зростання рівня довіри громадян до судів, підвищення авторитету судової влади шляхом поліпшення правової обізнаності населення про порядок захисту їхніх прав та інтересів у судах.

Громадяни мають сприймати суди як установи, покликані захищати їхні права. Звертаючись до суду, кожен громадянин має очікувати, що рішення суду, яким би воно не було, ухвалено неупереджено, виважено та на підставі норм закону.

Серед інших очікуваних результатів реалізації Комунікаційної стратегії можна назвати:

- підвищення рівня правової обізнаності населення та ЗМІ;

- підвищення рівня зацікавленості громадян, насамперед молодих юристів, у роботі в суді;

- налагодження постійного зв’язку зі ЗМІ з метою оперативного висвітлення діяльності суду;

- формування позитивного іміджу судової влади.

Нормативно-правові,

інші документи та література, що використовуються при здійсненні комунікації

1) Конституція України.

2) Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (набула чинності для України 11 вересня 1997року).

3) Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Санді Тайме проти Сполученого Королівства (1979).

4) Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії (1986).

5) Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Де Гаєс та Гійзельс проти Бельгії (1997).

6) Мадридські принципи взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності (відповідно до Резолюції 1296 (ХНУ) Економічної та соціальної Ради ООН11 лютого 1994 року).

7) Резолюція № К(81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації, що знаходиться у розпорядженні державних органів (прийнята Комітетом Міністрів 25 листопада 1981 р.).

8) Рекомендація № Кес.(2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (прийнята Комітетом Міністрів 10 липня 2003 р).

9) Господарський процесуальний кодекс України від 06 листопада 1991 року № 1798- ХII.

10) Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІI.

11) Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 року № 2782-ХII.

12) Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI.

13) Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII.

14) Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076- VI.

15) Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ.

16) Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР.

17) Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III.

18) Закон України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262- IV.

19) Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ.

20) Правила пропуску осіб до приміщень судів та на їх територію транспортних засобів, затверджені наказом Державної судової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2005 р. № 102/765 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 2005р. за №1322/11602).

21) Кодекс суддівської етики, затверджений XI з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

22) Правила поведінки працівника суду, затверджені Рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року № 33.

23) Декларація принципів поведінки журналістів, прийнята на II всесвітньому Конгресі Міжнародної федерації журналістів (Бордо, 25-28 квітня 1954р.) із змінами, внесеними XVIII всесвітнім конгресом МФЖ (Хельсингьор, 2-6 червня 1986р.).

24) Етичний кодекс українського журналіста, ухвалений на з’їзді журналістів-підписантів кодексу 24.04.2004р.

25) Кодекс професійної етики українського журналіста, прийнятий на X з’їзді Національної спілки журналістів України (квітень 2002р.).

26) Положення про комісію з журналістської етики, ухвалене на зборах журналістів 14.04.2002р.

27). Концепція інформаційно-комунікаційної стратегії Ради суддів України (2014р.).

[1] Правова культура особи – це така її властивість, яка характеризується загальною повагою до юридичного права, достатнім знанням змісту його норм і вмінням їх реалізовувати.